(Текст предоставил: Юрий Зозуля) |
Зозуля Юрий |
чується з диску "Вишневі співи й просто слова", читається з рукопису "Чернетки життя", збірки "Живемо набіло!"
Юрій Зозуля степ це море,– з глибиною, що пішла до неба; пра-прадавнє, заозоре, в нім все-все, що треба... степ – це зорі в тому морі на службі горіння; вічна воля, хутка доля, та з коня падіння... травна, квітняя гонитва на весінній гомін; степ – і пісня, і молитва, і останній стогін... хто розділить степ і небо на проти-стояння; дні та ночі очі-в-очі мовчазні кохання... втонуть звуки всі буденні, життєві турботи; степ,– з орлами зійдемо ми в глибини-висоти... мов степ, степ: степ... 2004